Олександр Симчишин: Якої мотивації потребує для себе українець?

Олександр Симчишин: Якої мотивації потребує для себе українець?

Олександр Симчишин

Нещодавно прямо посеред вулиці зустрів свого давнього знайомого з яким свого часу гриз граніт науки. Перекинулися кількома запитаннями, поцікавилися проблемами та успіхами, не забули торкнутись і теми президентських виборів. Прекрасно знаючи, яку політичну силу я представляю, приятель, випереджаючи події, довів до мого відома свою позицію. Виявляється він завжди був і є прихильником ідеології націоналізму, і навіть симпатизує "Свободі", але чітко знаючи, що "Свободі" "поки що нічого не світить", і "Тягнибок – хороший, але точно не пройде", він буде обирати з когось іншого і ще вагається кому з поміж того самого "меншого зла" віддати свій голос. Глянувши на нього пронизливим поглядом та вимірявши зріст, я відповів, що його особа в такому випадку мені просто нецікава і пішов геть.

Після того, ще довго не знаходив собі місця і шукав відповідь на питання: а скільки їх - таких от, які обирають з поміж меншого зла? Скільки таких, які тупо вірять в той, нав’язаний дешевими технологіями, міф "непрохідності" націоналістів? Тих, які відверто дурять самі себе, стверджуючи, що український націоналізм чи "ще", чи "вже" не на часі? Тих, які шукають у своєму виборі якоїсь мотивації? Тих, які забилися в інші кутки та куточки, розбрелися по різних групках, партіях, партійках і самі з себе сміються про ніби-то ментальні особливості щодо трьох гетьманів? Тих, які не можуть вийти за межі міфів та позбутися віри в помаранчевих ідолів, вічно працюючих та вічно не спроможних, бо заважають? Тих, які тупо вірять якимось соціологічним службам, звертають увагу на якісь рейтинги, дивляться дурнуваті політичні шоу і на віру ймуть все, за що їх купують. Тих, яким при всьому тому набрид той стан, тих, які хочуть змін?

Таких як мій знайомий, блукаючих між двома чи трьома деревами українців, абсолютна більшість. Саме та більшість, яка бажає змін, яка хоче будувати свою Україну, країну для себе, своїх дітей, країну, яка не буде футбольним м’ячем, яка не буде відстійником для нелегалів, експериментальним майданчиком для епідемій і новітніх вакцин. Країну, в якій господарем буде Українець! Та більшість, яка сьогодні голосує за менше зло і сама приводить до влади вчорашніх і позавчорашніх. Та більшість, діяльність і бездіяльність якої є відвертим злочином проти себе особисто і проти своєї Нації.

Ввечері я знову мав розмову із своїм знайомим. Я поставив йому ті ж самі питання, що і собі. Скільки вас? Таких от, які забезпечують перемогу олігархічним поплічникам, українофобам і їм подібним. Яка мотивація потрібна тобі, аби віддати свій голос за націоналістичну силу, партію, якій ти симпатизуєш, аби підтримати першого в історії України кандидата в Президенти від націоналістичної партії – Олега Тягнибока? Начитався рейтингів і ймеш на віру? Тоді все вирішено за тебе, ти ніхто, проголосимо Президента за результатами соцопитувань та й усе. Хіба націоналіст, чи той хто хоче себе так називати, шукає для себе мотивації? Хіба він може не вірити в свою перемогу? Хіба шукав мотивації для себе юнак, коли йшов в УПА, чи гинув під Крутами? Який же ти тоді патріот, українець, націоналіст, друже? І чи заслуговуєш ти на зміни, про які говориш?

Українець, який хоче змін про них не говорить і мотивації для себе не шукає, він має зробити для себе вибір і дати чітку і однозначну відповідь. Він не просто повинен піти і проголосувати, він повинен зробити все від нього залежне для перемоги, повинен загітувати друга, сусіда, однокурсника, колегу. Він повинен своїми діями забезпечити результат, повинен захистити свою перемогу, працюючи на дільниці, в агітбригаді, роблячи усе від нього залежне.

Друже, твій голос за Тягнибока і "Свободу" - це відповідь усім тим, хто не хоче бачити тебе - українця - господарем у своєму домі. Відповідь тим, хто вже давно вирішив, що насправді твій дім на ім’я "Україна" – належить не тобі, а їм. Відповідь тим, хто сприймає тебе тільки, як дешеву робочу силу, чи засіб наповнення бюджету, який потім можна буде успішно дерибанити. Відповідь тим, хто дурить тебе з екранів телевізора, а сам прибирає до рук чергову земельну ділянку чи лісок з мисливськими угіддями, аби потім влаштувати там полювання на тебе. Твій голос за Тягнибока та "Свободу", як і дія заради перемоги - це приклад усім блукаючим українцям, це крок до перемоги. Зроби його!